DONATE:

UKRAINIAN FUNDS

|

HUMANITARIAN AID FOR PEOPLE IN ARTSAKH

|

RUSSIAN ACTIVISTS — GOLD KEY

Я б могла тобi за­пропо­ну­­ва­ти зiдзво­ню­ва­ти­ся ще

Анна Ліхудожниця з Одеси, Україна, наразі живе в Мілтон Кейнс, Велика Британія. Її художня практика заснована на життєвому досвіді дівчини з інвалідністю в Україні. Проливаючи світло на життя людей з особливостями здоров’я, вона хоче залучити їх у світ мистецтва, з якого вони завжди були виключені. Використовуючи інструменти та стратегії, пов’язані з олійним живописом, цифровими медіа та фотографією, вона прагне дослідити роль стереотипів у сприйнятті краси та сексуальності людей з обмеженими можливостями. Створюючи конфлікт між недосконалістю і привабливістю, вона фокусується на особливостях тіла, але поміщає їх в еротичний контекст через ракурси, кольори та оточення.

Женя Скворцова — ситуативная культурна робітниця. На базі самоорганізованого секс-критичного журналу Gasp вона досліджує суперечливість і звільняє потенціал сексуальності. Женя народилася в Архангельську, а з 2018 року живе в Риге, де зараз заканчує магістерську програму в області цифрових гуманітарних наук.

Анна Дмитрієва — візуальний художник, працює з постдокументальною і художньою фотографією, а також з предметною інсталяцією. Родом з Москви, росія, нині вона живе в Ауровілі, Індія. Найважливіша частина її професійної діяльності присвячена особистим довгостроковим проектам, через які можна досліджувати сферу несвідомого і вплив минулого на сьогодення. Так само вона є організатором некомерційних заходів з підтримки незалежної арт-сцени в Москві і Петербурзі. Організатор фестивалю електронної та експериментальної музики «Смуток Кришталевий».


З моменту повномасштабного вторгнення в Україну зв’язки між культурними працівницями України та росії, і без того ускладнені після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році, стали майже неможливими. У кіберспорті, де завжди були широко представлені українсько-російські команди, як і раніше, існують і продовжують брати участь у змаганнях NAVI, Team spirit, Aurora gaming, деякі стримери продовжують вести ефіри російською мовою, хоча, наприклад, Petr1k і Олексій уХо Малецький принципово більше не стримають російською. При цьому співіснування у віртуальному просторі не нейтральне; знеособлені краєвиди, в які потрапляють гравці, політизуються як інституційно через турнірних операторів, наприклад, під якими прапорами виходять команди, так і низово через розмови, що ведуться у дискорді спортсменами, стримерами та звичайними гравцями.

«Секонд Лайф», у якій відбулися ці розмови, — не гра, а скоріше віртуальний простір із певними властивостями. Гравці тут можуть вибрати прийнятний для них спосіб віртуального існування: участь у спільнотах за інтересами, створення віртуальних образів себе, спілкування в чаті або голосом, подорожі ландшафтами віртуального світу.

Анна Лі, художниця з України, навчаючись в інституті «База», використала можливості цієї гри для виконання перформансів. Для «Транслокальних діалогів» Анна звертається до неї, щоб поговорити з художницею Анною Дмитрієвою, з якою вони разом навчалися у школі «Процес», та культурною працівницею Женею Скворцовою, з якою вони у грі й познайомилися. У розмовах Анна порушує теми втрати дому та міграції, репрезентації нетипової тілесності, стратегій життя в капіталістичному суспільстві та взаємодії з російським культурним контекстом.


Дисклеймер: деякі формулювання у розмові можуть здатися проблематичними. Ці бесіди постають без редактури, і цінним видається їхній характер, що нагадує про відвертість і неупередженість дитячих ігор з друзями та незнайомими.


Субтитри у відео доступні трьома мовами: українською, російською та англійською. Ви можете вибрати їх у нижньому правому куті відео, «Налаштування» — «Субтитри».

Розмова з Женею Скворцовою

Примітки:

«Невдалий трах, або Божевільне порно» (рум. Babardeală cu bucluc sau porno balamuc) — румунський художній фільм 2021 року режисера Раду Жуде, який отримав головний приз 71 Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Журнал GASP — це платформа для різнобічних дискусій про сексуальність, еротику та гомосексуальність, про політику сексу, психічні розлади та дивні радощі трансгресії. Творці журналу думають, що свобода – процес, а секс – її життєво важлива частина.

Розмова з Анною Дмитрiєвою